Артем Лоік і волонтерство: як відомий співак допомагає під час війни

Бути корисним для України, зробити все від себе залежне, щоб наблизити час перемоги – саме такі думки виникли у величезної кількості людей після повномасштабного вторгнення рф. Тисячі, ба й мільйони, українців відчули необхідність змінити напрям своєї діяльності, щоб забезпечити надійний тил для Збройних сил України. Серед людей, які не змогли лишитися осторонь, відомий український репер Артем Лоік. Про волонтерську та творчу діяльність під час війни він розповів Peremoga.media.

Волонтерство як спосіб ефективної взаємодії

Активні пошуки можливостей допомагати армії та переселенцям привели Артема Лоіка до рідних стін Національного університету «Полтавська політехніка» імені Юрія Кондратюка. Він розповів: шукав, де буде корисним, а тому пішов туди, де все для нього почалося.

– Я завжди мріяв працювати з молоддю. Тому виникла ідея створити молодіжний волонтерський штаб, щоб допомагати нашим військовим та переселенцям. У цьому рішенні мене підтримало керівництво моєї альма-матер.

З перших днів війни Артем з командою займається збором гуманітарної допомоги та перевезенням її в різні точки – до Харкова, Чернігова, Сум, у різні сільські місцевості; плетуть маскувальні сітки тощо. Крім того, у штабі допомагають «закрити» актуальні потреби на фронті, реалізуючи при цьому креативні проекти.

– Нещодавно ми влаштували в університеті турнір з Fifa, де кожен бажаючий міг позмагатися, зробивши благодійний внесок. На зібрані кошти закупили матеріали, і студенти власноруч, під керівництвом майстра університету Олександра Дроботі, виготовили 3 буржуйки, які невдовзі відправляться до наших хлопців на передову.

До роботи в штабі долучаються всі небайдужі студенти закладу. Також постійну організаційну підтримку надає народний депутат Андрій Боблях.

Аби бути найбільш ефективним, у волонтерстві Артем почав використовувати й культурний вектор діяльності: організовує благодійні концерти, а на виручені кошти закуповує техніку для військових.

– Уже відбулися три благодійні концерти. Тільки за перший ми змогли зібрати 101 тисячу гривень. На другому – близько 30 тисяч, на третьому – 50 тисяч гривень. Кошти спрямували на закупівлю тепловізорів, станції зв’язку та квадрокоптера для наших захисників.

Крім того, в жовтні відбулася благодійна патріотична студентська вечірка «Доброго вечора, ми з України!», куди запросили відомий гурт ProBASS & Hardi.

– У нас була велика ціль – купити автомобіль для військовослужбовців. І за допомогою таких от благодійних проектів ми її досягли. Більше того, нам вдалося отримати машину безкоштовно, а заощаджені кошти спрямувати на інші першочергові потреби ЗСУ.

Артем Лоік розповів, що тримає з військовими постійний зв’язок, тож про усі потреби дізнається оперативно. До того ж все необхідне Артем з командою передає захисникам з рук в руки. Відтак, всі, хто звертаються за допомогою, гарантовано отримують її.

Проектів безліч – мета одна

Бере участь Артем Лоік і в проектах поза роботою штабу. Так, він увійшов до складу збірної команди з футболу разом з іншими представниками полтавського шоу-бізнесу. Метою такого об’єднання стало проведення благодійних футбольних матчів по всій Полтавській області та збір коштів для ЗСУ.

– Більшість з учасників нашої команди ніколи не грали у футбол. Але заради мети ми об’єдналися і зробили це! Завдяки глядачам матчів, нам вдалося зібрати близько 200 тисяч гривень та передати їх на потреби військових.

Музика – зброя, а мова – інструмент формування особистості

Виконавець розповів, що важливим важелем підтримки в ці складні часи є мистецтво та культура. Недарма в музичному просторі України з’являються мотивуючі пісні. Серед них і пісні Артема Лоіка.

– Військові вдячні не лише за волонтерську підтримку, але й за пісні. Бачу активний фідбек від них. Я взагалі не думав, що буду писати, але війна змусила мене. Я зрозумів, що музика – це велика зброя.

Нині Артем Лоік пише пісні українською мовою. Більше того, в повсякденному житті раніше російськомовний співак перейшов на українську.

– У мене і раніше були україномовні альбоми, але це було не так. У повсякденному житті я спілкувався, читав книжки російською. Як і багато інших, говорив «какая разніца?» і вважав, що мова – не головне. Ми були зомбовані вже давно. Ще зі школи було соромно говорити українською, бо казали: «Ти селюк». Це простежується і в літературі – всі знають Єсеніна і Маяковського, але мало хто знає Світличного і Вінграновського. Так навмисно зробила російська влада. Але час прокидатися. На жаль, ми прокинулися від снаряду.

Співак-волонтер наголошує: мова і культура формують особистість і погляди. Тому вкрай важливо працювати над собою.

Продовжувати волонтерську діяльність, у тому числі й через культуру, співак планує, поки в цьому є необхідність. Додає – радий від того, що має можливість допомагати країні.

– Знайти своє місце в цій ситуації мені допоміг Бог. Він направив мене туди, де я став найбільш ефективним. Я дуже радий, адже я відчуваю, що багато зробив за цей час. Переконаний, за допомогою спільних зусиль ЗСУ та волонтерів, перемога настане зовсім скоро.